ТЕСТ
Портал працює в тестовому режимі. Надайте свої пропозиції, як зробити його ще кращим.

До відома інвесторів

Легалізація іноземних офіційних документів.

При проходженні дозвільно-погоджувальних процедур від інвестора будуть вимагатись певні документи (наприклад, паспортний документ або статут компанії, якщо інвестором виступає юридична особа), які були видані в країні походження інвестора.

22 грудня 2003 року для України набула чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (1961 р.), до якої вона приєдналася 10 січня 2002 року.

Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав-учасниць Конвенції, мають засвідчуватися спеціальним штампом «Apostille» (далі – апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

Такими документами можуть бути:

  1. Документи, які виходять від органу або посадової особи, і що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;
  2. Адміністративні документи;
  3. Нотаріальні акти;
  4. Офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами, у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Однак ця Конвенція не поширюється:

  1. На документи, складені дипломатичними або консульськими агентами;

На адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Інформацію стосовно держав, які є членами Конвенції, можна отримати на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права.

Кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Таким чином, такі документи повинні бути легалізовані в консульській установі України в державі походження документів. Інформацію щодо генеральних консульств України можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України, а щодо посольств на сайті.

У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України, іноземні документи можуть бути легалізовані Департаментом консульської служби МЗС України, за умови їх засвідчення в МЗС країни походження документів та в консульській установі цієї країни, що представляє її інтереси в Україні. Відділ апостилю та витребування Департаменту консульської служби працює усі робочі дні, прийом документів здійснюється з 9.00-12.00, а видача легалізованих документів – 16.00-17.00 (в п’ятницю – 16.00-16.30) за адресою:  м. Київ, 01018, вул. Велика Житомирська, 2. Телефон для довідок з питань легалізації:  +38044-238-16-69; факс:  +38044-238-16-69.

Консультація та прийом документів проводиться відділом апостиля, легалізації та витребування документів Департаменту консульської служби щоденно (крім вихідних і святкових днів) з 09:00 до 12:00, видача легалізованих документів – 16:00 – 17:00 (в п’ятницю – 16:00-16:30).

Адреса:  м. Київ, вул. Велика Житомирська 2. Приміщення дипломатичної академії України (під’їзд № 2), у віконцях N5, N6.

Додаткову інформацію можна отримати по  телефону:  +38 (044) 238-16-69 (факс: 238-16-69) або за електронною адресою:  cons_vld@mfa.gov.ua.

Документи, які підлягають засвідченню штампом «Апостиль» та засвідченню в порядку консульської легалізації можуть бути також подані до Представництв МЗС України в містах Львові, Одесі, Сімферополі (виконання консульських функцій Представництва МЗС у Сімферополі тимчасово покладено на Представництво МЗС в Одесі).

Представництво МЗС у Львові за адресою:  79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 118, 119,  тел.:  +38032-235-64-78, факс: +38032-235-62-55, e-mail: mfa_lv@mfa.gov.ua;

Представництво МЗС у Одесі (Сімферополі) за адресою:  65012, м. Одеса, вул. Отрадна, 3,  тел.:  +38048 740-78-48, факс +38048 740-78-43, 729-68-42,  e-mail: mfa_od@mfa.gov.ua;

Перелік країн, з якими Україна підписала договори про правову допомогу, що скасовують вимогу легалізації офіційних документів:

  1. Республіка Сербія
  2. Республіка Македонія
  3. Естонська Республіка
  4. Киргизька Республіка
  5. Латвійська Республіка
  6. Литовська Республіка
  7. Монголія
  8. Республіка Азербайджан
  9. Республіка Білорусь
  10. Республіка Болгарія
  11. Республіка Вірменія
  12. Республіка Грузія (не поширюється на Автономну Республіку Абхазії та колишню автономну область Південної Осетії)
  13. Республіка Казахстан
  14. Республіка Молдова
  15. Республіка Польща
  16. Республіка Таджикистан
  17. Республіка Узбекистан
  18. Російська Федерація
  19. Румунія
  20. Словацька Республіка
  21. Угорська Республіка
  22. Чеська Республіка

Як отримати дозвіл на працевлаштування  та посвідку на тимчасове проживання іноземним громадянам

Працевлаштування іноземців на території України

 27 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій» № 2058-VIII (далі — Закон № 2058-VIII). Законом № 2058-VIII внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про зайнятість населення» (далі — Закон) — до Розділу VII «Застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні». Саме даним розділом Закону на сьогодні регулюється процедура працевлаштування іноземців (до набрання чинності вищевказаних змін процедура працевлаштування регулювалася також Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим постановою Кабміну від 27.05.2013 № 437, на сьогодні вказаний Порядок втратив чинність).

В даному матеріалі на основі аналізу змін до Закону ми розкриємо, зокрема, питання порядку отримання дозволу на працевлаштування іноземців (далі — Дозвіл); визначимо, працевлаштування яких категорій іноземців потребує дозволу, а яких — ні; зупинимось на питаннях відмови у наданні Дозволу та скасування Дозволу; розкажемо про заходи відповідальності, що можуть бути застосовані до осіб-порушників порядку застосування праці іноземців.

Дозвіл на працевлаштування: чи завжди він потрібен?

Стаття 42 Закону визначає, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Проте в той же час Закон визначає винятки із загального правила і визначає категорії осіб, працевлаштування яких здійснюється без Дозволу.

До таких категорій належать:

  1. Іноземці, які постійно проживають в Україні;
  2. Іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
  3. Іноземці, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
  4. Представники іноземного морського (річкового) флоту;
  5. Працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
  6. Спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом;
  7. Працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
  8. Працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
  9. Священнослужителі, які тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності;
  10. Іноземці, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
  11. Іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
  12. Інші іноземці у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Однак, забігаючи наперед, зазначимо, що Закон передбачає доволі значні штрафні санкції за працевлаштування іноземців без Дозволу. Тому, якщо роботодавець впевнений, що іноземець належить до однієї з категорій, які можуть бути працевлаштовані без отримання Дозволу, він повинен мати доказ належності працівника до зазначеної категорії осіб та бути готовим надати вказаний доказ контролюючим органам. А у випадку спірних та неоднозначних ситуацій радимо отримати письмове роз’яснення від територіального підрозділу Міністерства соціальної політики.

Спеціальні категорії іноземців

Одним із нововведень Закону є визначення окремих категорій іноземців, працевлаштування яких має певні особливості. До таких особливих категорій віднесено:

  • іноземних високооплачуваних професіоналів (спеціалісти, які отримають заробітну платню у розмірі не менше 50 мінімальних заробітних плат, що станом на початок 2020 року становить 236150,00  грн.);
  • засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юридичної особи, створеної в Україні;
  • випускників університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
  • іноземних працівників творчих професій;
  • іноземних ІТ-професіоналів.

Найважливішими особливостями працевлаштування даних категорій іноземців є, по-перше, відсутність законодавчо встановленої вимоги щодо мінімальної заробітної плати для таких працівників; по-друге, строк, на який видається Дозвіл на працевлаштування осіб вказаних категорій.

Щодо мінімальної заробітної плати, яка має виплачуватися працівникам-іноземцям, то частина 3 статті 421 Закону встановлює, що роботодавець може отримати Дозвіл, за умови виплати заробітної плати у розмірі не менш як:

  • п’ять мінімальних заробітних плат — іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах, визначених у статтях 34, 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону України «Про освіту» (станом на початок 2020 року — 23615 грн);
  • десять мінімальних заробітних плат — для всіх інших категорій найманих працівників (станом на початок 2020 року — 47230  грн).

Щодо строку Дозволу, то Дозвіл на працевлаштування іноземців, що відносяться до вищевказаних особливих категорій, може бути виданий строком до трьох років. Тоді, як за загальним правилом Дозвіл видається строком до одного року.

Порядок отримання дозволу на працевлаштування

Подання документів. Для отримання Дозволу, роботодавець подає до територіального центру зайнятості пакет документів. Звертаємо увагу, що відділ центру зайнятості, до якого подаються документи залежить від місця реєстрації роботодавця.

До пакету документів входять:

  1. Заява за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 858;
  2. Копія паспорта іноземця з перекладом;
  3. Кольорова фотокартка;
  4. Копія проекту трудового договору, посвідчена роботодавцем.

У випадку, якщо роботодавець працевлаштовує іноземця, що належить до спеціальної категорії іноземців, додатково подаються такі документи:

  1. Щодо випускників університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, — копія диплома про вищу освіту відповідного університету, визнаного в Україні в установленому порядку;
  2. Щодо іноземних працівників творчих професій — нотаріально засвідчені копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права та/або суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право);
  3. Щодо відряджених іноземних працівників — копія договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які направлені іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (надання послуг);
  4. Щодо внутрішньокорпоративних цесіонаріїв — рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця на роботу в Україну та копія контракту, укладеного між іноземцем або особою та іноземним суб’єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;
  5. Щодо осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, — копії рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та довідки про звернення за захистом в Україні.

Звертаємо увагу на те, що всі перелічені документи, що були видані на території іншої країни, мають бути у встановленому порядку легалізовані. Легалізація може бути здійснена шляхом проставлення штампу апостиль або консульської легалізації.

З огляду на вищевказаний перелік документів тепер, після набрання чинності змін до Закону, при отриманні Дозвулу не потрібно подавати:

  • копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;
  • документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;
  • довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;
  • довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Розгляд документів

До підготовки пакету документів слід підійти з максимальною уважністю, оскільки подання неповного та/або некоректного пакету документів може стати причиною для зупинення розгляду Заяви та/або відмови у видачі Дозволу. Так, законодавство передбачає виключний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про видачу Дозволу. Серед них, зокрема, такі підстави як: подання разом із заявою документів або відомостей, не в повному обсязі; невідповідність заяви та/або документів, поданих разом із заявою, вимогам, установленим цим Законом, складення заяви не за встановленою формою.

Якщо документи все-таки було подано з порушеннями, уповноважена особа територіального центру зайнятості приймає рішення про зупинення строку розгляду заяви. Для усунення підстав, викладених у рішенні, роботодавцю надається сім робочих днів з дати прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про видачу Дозволу і три робочі дні з дати прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про продовження строку дії Дозволу. Якщо у встановлений строк роботодавець не усуне причин зупинення розгляду заяви, у видачі Дозволу буде відмовлено.

Подана заява про видачу Дозволу розглядається протягом 7 робочих днів (заява про продовження строку дії Дозволу розглядається протягом 3 днів).

У випадку позитивного рішення про надання Дозволу, роботодавець протягом десяти днів з моменту отримання вказаного рішення, зобов’язаний сплатити відповідну плату за видачу такого Дозволу. Звертаємо увагу на те, що у випадку, якщо роботодавець не здійснить оплату у встановлений строк, такий Дозвіл скасовується.

Розмір плати напряму залежить від строку, на який видається відповідний Дозвіл. Так, вартість отримання Дозволу строком від 1 до 3 років (або у випадку продовження строку дії на той самий строк) становитиме у шість прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб (станом з 01.07.2020 року —13182  грн). Вартість отримання дозволу, що діятиме від 6 місяців до 1 року (або у випадку продовження строку дії на той самий строк) становитиме 4 розміри прожиткових мінімуми доходів громадян для працездатних осіб (станом з 01.07.2020 року — 8788 грн). Дозвіл, строком дії до 6 місяців буде коштувати 2 розміри прожиткових мінімуми доходів громадян для працездатних осіб (станом з 01.07.2020 року — 4394 грн).

Після отримання Дозволу, роботодавець зобов’язаний протягом 90 днів укласти трудовий договір з особою, щодо працевлаштування якої видано Дозвіл, та не пізніше 10 днів з моменту укладення договору — надати його копію територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Ігнорування роботодавцем вказаного положення є підставою для скасування Дозволу.

Негативні наслідки порушення законодавства у сфері працевлаштування іноземців

Одним із негативних наслідків порушення законодавства у сфері працевлаштування іноземців можна вважати скасування Дозволу. Так, статтею 4210 Закону визначено, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, скасовує виданий Дозвіл, якщо, зокрема:

  1. Роботодавець не сплачує у встановлений строк плату за видачу або продовження дії Дозволу (строк — 10 днів з моменту отримання рішення про видачу Дозволу);
  2. Роботодавець не подає у встановлений строк копію трудового договору (строк — 10 днів після його укладення);
  3. Будуть виявлені недостовірні дані у поданих документах, що не могли бути виявлені на етапі розгляду заяви;
  4. Якщо буде прийнято рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця;
  5. Буде встановлено факт застосування праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що визначені Дозволом.

Крім цього, статтею 53 Закону передбачено накладення досить значних штрафів на роботодавця у випадку порушення встановленого Законом порядку працевлаштування іноземців. Так, якщо роботодавець працевлаштовує іноземців або осіб без громадянства:

  • на умовах трудового або іншого договору без Дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (станом з 01.07.2020 року —94460,00 грн).
  • на інших умовах, ніж ті, що передбачені Дозволом, — стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (станом з 01.07.2020 року — 47230 грн).

Отже, процедура працевлаштування іноземців зазнала певних змін. Роботодавець тепер не зобов’язаний обгрунтовувати необхідність застосування праці саме іноземців, а не вітчизняних працівників. Як і раніше, для на застосування праці іноземців треба отримувати відповідний Дозвіл. Поряд із певним спрощенням документального оформлення отримання Дозволу, законодавець збільшив розмір плати за отримання дозволу та закріпив платність продовження дії Дозволу. Разом із тим законодавець визначив спеціальні правила працевлаштування для окремих категорій осіб, а також закріпив вимогу щодо мінімальної заробітної плати для працівників-іноземців. Запровадження даних змін має сприяти залученню іноземних інвестицій в Україну.

Посвідка на тимчасове проживання іноземця в Україні

Пакет документів на видачу або обмін посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання наведений нижче.

Вартість послуги складає:

  • державне мито у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 85 грн. (відповідно до пункту 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»);
  • вартість адміністративної послуги у розмірі 352,00 грн. (відповідно до Переліку адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»);
  • вартість бланку у розмірі 291,00 грн.

Від сплати державного мита звільняються:

  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • інваліди Великої  Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп;

Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:

Для оформлення посвідки на постійне проживання подаються такі документи:

  1. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України (після пред’явлення оригіналу повертається, копія додається);
  2. документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (після пред’явлення оригіналів повертаються, копії додаються);
  3. переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (після пред’явлення оригіналу повертається, копія додається);
  4. документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (після пред’явлення оригіналу повертається, копія додається);
  5. копія рішення про надання дозволу на імміграцію або відповідно до категорії іноземців та осіб без громадянства:
  6. особами, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання, подаються оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або посвідка на постійне проживання;
  7. особами, які змушені залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Республіки Грузія і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, подаються тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту безперервного проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
  8. особами, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються (виховувалися) у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено опіку чи піклування громадян України, подається документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування;
  9. для іноземців або осіб без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території, подається довідка про припинення громадянства України встановленого зразка, видана територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС.

Обмін посвідки на постійне проживання здійснюється у разі:

  1. зміни інформації, внесеної до посвідки;
  2. виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
  3. закінчення строку дії посвідки;
  4. непридатності посвідки для подальшого використання;
  5. досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

Для оформлення у зв’язку із втратою або викраденням посвідки на постійне проживання, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:

  1. посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
  2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається, копія додається);
  3. переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
  4. документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3—5 пункту 7 цього Порядку) (після пред’явлення оригіналів повертаються, копії додаються);
  5. документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (після пред’явлення оригіналів повертаються, копії додаються);
  6. документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (після пред’явлення оригіналу повертається, копія додається).

У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у підпункті 4 пункту 32, пунктах 33 і 34 Порядку оформлення посвідки на постійне проживання.

Термін розгляду заяви - протягом 15 робочих днів.

Результат отримання послуги - отримання посвідки на постійне проживання.

Строк дії документу, що є результатом отримання послуги

Посвідка на постійне проживання видається строком на 10 років. Посвідка на постійне проживання без безконтактного електронного носія підлягає обміну у зв’язку із досягненням 25-річного та 45-річного віку.

Підстави для відмови у наданні послуги

Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки на постійне проживання, у разі, коли:

  1. іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
  2. іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
  3. дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
  4. встановлено належність особи до громадянства України;
  5. за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
  6. іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
  7. отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
  8. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
  9. встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
  10. виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
  11. в інших випадках, передбачених законом.

Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення

Протягом дії дозволу на імміграцію, який видається строком на 1 рік;

Документи для оформлення посвідки на постійне проживання подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.

Відповідні територіальні підрозділи Державної міграційної служби України в м. Світловодську:

Відповідний пакет документів, встановлений в Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року №251, повинен бути поданий до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України в м. Світловодську:

Світловодський районний відділ у м. Світловодську

адреса:  27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Михайла Грушевського, 7

тел.  +38-05236-2-01-83,+38-05236-2-06-56.

Графік роботи:  

вівторок, четвер  8:00-17:00, перерва 12:00-12:45;

середа, п’ятниця:  9:00-18:00; перерва 12:00-12:45,  

субота: 8:00-15:45; перерва 12:00-12:45,

вихідний – неділя, понеділок

Державна реєстрація іноземного суб’єкта господарювання

4.1 Реєстрація іноземця фізичною особою-підприємцем в Україні

Відповідно до ст. 26 Конституцій України іноземці і особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі ж обов'язки, як і громадяни України, - за виключеннями, встановленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України. Виключенню у вигляді заборони іноземцеві   займатися підприємницькою діяльністю Конституція України не встановлює, а, отже, він може бути суб'єктом господарювання за  однієї умови - законність перебування на території України.

Законними підставами перебування на території України для іноземців є один з цих документів:

  1. Паспортний документ (зареєстрований у встановленому порядку);
  2. Посвідка на постійне проживання;
  3. Посвідка на тимчасове проживання.

Для іноземних фахівців процедура реєстрації фізособи-підприємця (ФОП) спростилася.

Для відкриття ФОП іноземцю потрібно:

  • отримати ІПН;
  • мати договір оренди житла, інформацію з Держреєстру прав на нерухоме майно про майнове право на об'єкт нерухомого майна.
  • подати державному реєстраторові документи відповідно до ст.14 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"Документ 755-IV, чинний, поточна редакція — Редакція від 31.01.2019, підстава - 2673-VIII (Увага Остання подія — Редакція  21.10.2019, підстава - 2597-VIII)

Загальний алгоритм державної реєстрації фізичної особи-підприємця іноземцем:

  1. Присвоєння індивідуального номеру платника податків, зборів та інших обов’язкових платежів в Україні для іноземного інвестора (видача Картки фізичної особи - платника податків
  2. Легалізація усіх необхідних документів у встановленому законодавством порядку
  3. Для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи:
    • заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем (за формою, затвердженою указом Мін'юсту від 18.11.2016 № 3268/5
    • копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;
    • документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця (квитанція);
    • нотаріально посвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю;
    • якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт. Фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади, повинна особисто пред'явити державному реєстратору паспорт із відповідною відміткою. Уповноважена особа повинна пред'явити свій паспорт та документ, що засвідчує її повноваження;
    • паспортний документ, що посвідчує особу іноземного інвестора.

Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію встановлюється відповідно до ст..36 розділу ІV ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"

  1. Перевірка документів державним реєстратором:
    • прийняття документів від заявника за описом, копія якого видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату надходження документів;
    • внесення дати надходження документів до журналу обліку реєстраційних дій;
    • перевірка документів на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
  2. Передання державним реєстратором відомостей з реєстраційної картки відповідним органам статистики, Державній податковій службі, Пенсійному фонду України.
    • Отримання відомостей пенсійним фондом України
    • Отримання відповідними органами статистики
    • Отримання відомостей Державною податковою службою
  3. Отримання зворотної інформації державним реєстратором (дата та номер запису про взяття на облік, назва та ідентифікаційні коди відповідних органів, у яких особа-підприємець перебуває на обліку).
  4. Отримання виписки (особисто або поштою) з Єдиного державного реєстру
  5. Вибір системи оподаткування
  6. Взяття на облік як платника Єдиного внеску
  7. Відкриття розрахункового рахунку у комерційному банку
  8. Виготовлення печаток і штампів

4.2. Створення юридичної особи іноземцем

Що стосується організаційно-правової форми, то, як вказано у Законі України "Про режим іноземного інвестування", ПІІ створюються і діють у формах, які передбачені законодавством України. Законодавство України пропонує на вибір такі організаційно-правові форми для підприємницьких товариств:

  • товариство з обмеженою відповідальністю;
  • повне товариство;
  • командитне товариство;
  • товариство з додатковою відповідальністю;
  • акціонерне товариство, ін. менш поширені форми

Загальний алгоритм державної реєстрації юридичної особи іноземним інвестором

  1. Підготовка та легалізація необхідних документів в установленому законодавством порядку
  2. Подання документів для державної реєстрації та отримання примірника установчих документів і виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
    Документи, які необхідно подати:
    • два примірники установчих документів (статут, положення, засновницький договір) або  модельний статут);
    • заповнена реєстраційна картка №1 (завантажити: Реєстраційна картка для держ. реєстрації юр. особи);
    • при заснуванні підприємства іноземною фізичною особою:
      1. копія паспорта (з українською візою) та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову;
      2. копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера в Україні.
    • при заснуванні підприємства іноземною юридичною особою:
      1. документ про реєстрацію у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством країни його видачі, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі України або засвідчений у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовано в МЗС;
      2. рішення (протокол) вищого органу юридичної особи про рішення виступити засновником майбутнього підприємства;
    • якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється його паспорт; якщо документи подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт та надається документ, що засвідчує її повноваження;
    • документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

Вартість адміністративної послуги: 170 гривні

  1. Перевірка документів державним реєстратором:
    • прийняття документів від заявника за описом, копія якого видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату надходження документів;
    • внесення дати надходження документів до журналу обліку реєстраційних дій;
    • перевірка документів на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
  2. Передання державним реєстратором відомостей з реєстраційної картки відповідним органам статистики, Державній податковій службі, Пенсійному фонду України
    • Отримання відомостей Пенсійним фондом України
    • Отримання відомостей відповідними органами статистики
    • Отримання відомостей Державною податковою службою
  3. Отримання зворотної інформації державним реєстратором (дата та номер запису про взяття на облік, назва та ідентифікаційні коди відповідних органів, у яких особа-підприємець перебуває на обліку).
  4. Отримання примірника установчих документів та виписки (особисто або поштою) з Єдиного державного реєстру
  5. Отримання довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України
  6. Вибір системи оподаткування
  7. Взяття на облік як платника Єдиного внеску
  8. Відкриття розрахункового рахунку в банківській установі
  9. Виготовлення печаток і штампів

Порядок створення юридичних осіб регулюється Законами України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та «Про режим іноземного інвестування». Так, на території  України  підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавством України. Установчі документи  підприємств  з  іноземними  інвестиціями повинні містити відомості,  передбачені законодавством України для відповідних   організаційно-правових  форм  підприємств,  а  також відомості про державну належність їх засновників (учасників). Господарський кодекс України розрізняє 2 види підприємств за участю іноземців: підприємство з іноземними інвестиціями та іноземне підприємство.

Документи для реєстрації ТОВ іноземцем, якщо іноземний засновник — фізична особа:

  • нотаріальна довіреність на підписання статуту та реєстрацію всіх документів для юридичної особи;
  • копія паспорта засновника (паспорт повинен бути переведений на українську мову, також, необхідно завірити підпис перекладача нотаріально);
  • копія картки платника податків (ідентифікаційний номер, який необхідно отримати в Україні);
  • копія паспорта і картка платника податків реєстрованого підприємства;
  • інформація про передбачувані видах діяльності фірми;
  • контактна інформація (номер телефону, електронна пошта), за бажанням.

Які потрібні документи для реєстрації ТОВ, якщо засновник нерезидент — юридична особа:

  копія паспорта і картка платника податків (ідентифікаційний номер) директора та головного бухгалтера;

  завірена нотаріально копія статуту юридичної особи-нерезидента;

  копія документа про реєстрацію, завірена у нотаріуса;

  копія документа, завірена у нотаріуса, яка підтверджує повноваження посадової особи;

  нотаріальна довіреність на підписання всіх статутних документів підприємства, яке реєструється і проведення інших юридичних моментів для здійснення реєстрації ТОВ для нерезидента;

  документ, що підтверджує місцезнаходження юридичної особи-нерезидента.

Всі документи, які були видані в країні іноземного засновника підлягають апостилізації та консульської легалізації.

Всі документи, які були видані не в Україні необхідно перевести на українську мову, а підпис перекладача повинна бути завірена нотаріально.

Порядок реєстрації представництва іноземної компанії в Україні

Для визначення чи потрібно реєструвати постійне представництво на території України варто зрозуміти, яка діяльність підпадає під поняття «Постійне представництво» відповідно до законодавства України.

Так, законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. передбачено, що представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Зокрема, до постійних представництв належать: місце управління, філія, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова або газова свердловина, кар’єр або інше місце розвідки чи видобування корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв також прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що зумовлює виникнення у нерезидента громадянських прав та обов’язків.

Існує можливість створення представництв іноземної компанії двох видів:

  • без створення юридичної особи (за визначенням пп. 14.1.193 ПКУ не є постійним представництвом компанії і використовує споруди виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер);
  • зі створенням юридичної особи (за визначенням пп. 14.1.193 ПКУ має ознаки постійного представництва – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів. З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує 6 місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 6 місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).

Порядок реєстрації представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні

  1. Подання пакету документів іноземним суб'єктом господарської діяльності, що бажає відкрити представництво без наміру здійснення господарської діяльності на території України.
    Орган: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відділ роботи з іноземними інвестиціями,  01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського 12/2,  тел.:  044-596-68-43.

Прийом документів з 14:00 – 15:00 год, пн, ср., пт.

Документи, що подаються:

  1. Заява з проханням про реєстрацію представництва, що складається в довільній формі, у якій необхідно зазначити:
    • найменування іноземного суб'єкта господарювання;
    • країну походження іноземного суб'єкта господарювання;
    • місцезнаходження іноземного суб'єкта господарювання;
    • номер телефону, телефаксу;
    • місто, у якому відкривається представництво, із зазначенням його майбутнього місцезнаходження (адреси); якщо будуть філії - указати у яких містах;
    • кількість іноземних громадян, які працюватимуть у представництві;
    • дату заснування іноземного суб'єкта господарювання;
    • організаційно-правову форму іноземного суб'єкта господарювання;
    • кількість співробітників іноземного суб'єкта господарювання;
    • найменування банку із зазначенням номера рахунку;
    • сферу діяльності іноземного суб'єкта господарювання;
    • мету відкриття та сферу діяльності представництва, інформацію про ділові зв'язки з українськими партнерами та перспективи розвитку співробітництва.
  1. Витяг з торговельного (банківського) реєстру країни місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління іноземного суб'єкта господарської діяльності.
  2. Довідку з банку, у якому відкрито рахунок іноземного суб'єкта господарської діяльності.
  3. Доручення на здійснення представницьких функцій в Україні, оформлене згідно із законами країни, де офіційно зареєстровано іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Відповідно до наказу Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні» від 18.01.1986 №30:

  1. Під час прийняття документів на реєстрацію заявникові видається номер рахунку для сплати державного збору в розмірі 2500 доларів США.
  2. У разі, коли на відкриття представництва законодавство країни місцезнаходження іноземного суб'єкта господарської діяльності вимагає особливого дозволу державних установ цієї країни, копія такого дозволу засвідчена з дотриманням вимог, зазанчених вище має бути додана до заяви.
  3. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності або відмову в його реєстрації. Свідоцтво про реєстрацію представництва (далі - Свідоцтво) видається після подання документів, що відповідають вимогам цієї Інструкції, до Міністерства, але не пізніше ніж через 60 робочих днів з моменту сплати державного збору. Неприйняття рішення в установлений строк або рішення про відмову в реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку.
  4. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні вважається відкритим з дати реєстрації.
  5. У разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва.

Порядок реєстрації представництва іноземної компанії в Україні

Для визначення чи потрібно реєструвати постійне представництво на території України варто зрозуміти, яка діяльність підпадає під поняття «Постійне представництво» відповідно до законодавства України.

Так, законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. передбачено, що представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Зокрема, до постійних представництв належать: місце управління, філія, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова або газова свердловина, кар’єр або інше місце розвідки чи видобування корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв також прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що зумовлює виникнення у нерезидента громадянських прав та обов’язків.

Існує можливість створення представництв іноземної компанії двох видів:

  • без створення юридичної особи (за визначенням пп. 14.1.193 ПКУ не є постійним представництвом компанії і використовує споруди виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер);
  • зі створенням юридичної особи (за визначенням пп. 14.1.193 ПКУ має ознаки постійного представництва – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів. З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує 6 місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 6 місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).

Державна реєстрації іноземних інвестицій

Законом України від 31.05.2016 року №1390-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій» скасована низка статей законодавчих актів (Господарського кодексу України, Закону України «Про режим іноземного інвестування») щодо обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій.

При цьому передбачається, що підприємства з іноземними інвестиціями та установи банків подають статистичну звітність про здійснення іноземних інвестицій відповідно до законодавства.

Автори закону зазначають, що обов'язковість державної реєстрації іноземних інвестицій лише створює невиправдані перепони для бізнесу, бо факт того, що суб'єкт господарювання має іноземні інвестиції фіксується статутними документами та вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців.

Тому метою прийняття закону  є утворення сучасних умов щодо залучення інвестицій шляхом максимального спрощення порядку залучення інвестицій через запровадження заявницького принципу їх державного обліку, унеможливлення прояв ознак корупції при їх державної реєстрації та введення окремих кодифікаційних змін до чинного законодавства.

Прикінцевими положеннями закону встановлено, що документи, подані до набрання чинності цим законом до органу державної реєстрації для державної реєстрації іноземних інвестицій, та документи, подані до набрання чинності цим законом до територіального органу Державної фіскальної служби України для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, повертаються іноземним інвесторам або уповноваженим ними особам без розгляду по суті з повідомленням про підстави повернення документів.

Іноземні інвестиції, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, та іноземні інвестиції, не зареєстровані до набрання чинності цим Законом, мають рівне право на одержання пільг та гарантій, передбачені ст.ст. 8-12 Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 року  № 93/96-ВР.

Ліцензування господарської діяльності

Відповідно до п.п. 3 п. 2 ст.8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» для проведення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, учасники інвестиційної діяльності повинні одержати відповідну ліцензію, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Слід зазначити, що господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Ліцензування господарської діяльності в Україні відбувається відповідно до ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222- VII

Види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню визначено згідно із статтею 7 цього Закону.

Органи ліцензування визначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609; 

7.   Державна реєстрація договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність  за участю іноземного інвестора

Статтею 24 Закону України «Про режим іноземного інвестування» передбачена вимога щодо обов’язковості державної реєстрації договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інших видів спільної інвестиційної діяльності, не пов`язаної із створенням юридичної особи, укладених відповідно до законодавства суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора.

Порядок проходження цієї процедури передбачений Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 1997 року № 112.

В цьому випадку необхідний пакет документів (завантажити: Перелік документів для реєстрації договору про спільну інвестиційну діяльність) та Форму інформаційної картки (завантажити: Інформаційна картка) треба подавати до управління цільових програм та залучення інвестицій Департаменту економічного розвитку, торгівлі та промисловості Кіровоградської  облдержадміністрації.